At stork’s abode, no space remains bare,
Awaiting infants with tender care.
In lands ablaze, amidst turmoil’s might,
We cherish new life, a beacon bright.
Time bestowed, a gift so divine,
To touch each heart, to intertwine.
Let every soul witness, steadfast and just,
Stork’s nests, not vacant, in each of us.
Дома лелеки не пусті
Вони чекають немовля
Коли країна у вогні,
Цінуємо нове життя!
Нам долею наданий час
Донести до сердець – свої !
І хай побачить кожен з Вас
Дома лелеки – не пусті !
